- відмежований
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до відмежувати. || відмежо́вано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відмежований
Смотреть что такое "відмежований" в других словарях:
відмежований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
відмежованість — ності, ж. Стан за знач. відмежований … Український тлумачний словник
лепроматозний — а, е: •• Лепромато/зна гранульо/ма інфільтрат, розміщений у сітчастому шарі шкіри, відмежований від епідермісу неураженою зоною колагенових волокон. Лепромато/зна реа/кція загострення лепроматозної лепри, внаслідок зовнішньої дії та… … Український тлумачний словник
сепаруваний — на, не, Пр. Відокремлений, відмежований, відлучений … Словник лемківскої говірки
індивід мінеральний — индивид минеральный mineral individual mineralisches Individuum – тверда, фізично та хімічно індивідуалізована речовина, яка виникла внаслідок природних процесів. І.м. фізично відмежований від інших природними поверхнями розділу. Ним є кожний… … Гірничий енциклопедичний словник
